– Юрію Миколайовичу, давайте підіб'ємо підсумки навчально-тренувальних зборів. Наскільки у відсотковому відношенні команда встигла підготуватися до відновлення офіційного чемпіонату і чи можете ви виділити якісь особливі моменти цих навчально-тренувальних зборів?
– По-перше, пройшов дійсно великий, об’ємний та інформативний збір. Хлопці дуже професійно поставились до своїх обов’язків. Але тут не може бути здивування, адже вони дуже мотивовані, в нас є цілі, до яких ми йдемо і ми розуміємо до чого ми готуємось. Дуже хороші спаринги, дуже міцні команди, був хороший спротив. Усі спаринги я занесу в «плюс». Мені сподобалось, що в кожній грі ми другий тайм проводили набагато краще. Це багато свідчить про фізичні кондиції. І це також говорить про те, що хлопці як і раніше не люблять програвати.

В нас також з’явились новачки. Хтось приїхав трішки пізніше, рівень готовності був різним, треба ще доганяти. Гравці кваліфіковані, але потрібно, щоб вони були на належному рівні. І ми їх підготуємо.

Ми спеціально приїхали раніше до Житомира. По-перше, тому що скучили за Україною, за Києвом, за Житомиром. По-друге, тому що потрібна адаптація. Це і поля, і погода. Потрібно звикнути до тих умов, в яких ми будемо грати.

Хотів би подякувати нашому президенту Геннадію Владиславовичу за умови, які він створив для команди і за те, що з нами поїхала команда U19. Вони були в нашому полі зору. Я пам’ятаю себе молодим: коли поруч тренується перша команда, коли перша команда приходить на тебе дивитись – це божевільна мотивація. Вони так само дивились наші ігри і вони розуміють до чого треба готуватись і прагнути. Ми одна велика футбольна сім’я, ми всіх хлопців чудово знаємо, вони познайомились зі старшими, склались дуже хороші відносини. Здорово те, що все було перед нашими очима.

Готуємось. Зараз у нас черговий передзмагальний цикл. Спостерігаємо за всіма суперниками і, звісно, трохи більше спостерігаємо за «Рухом». Маємо повну інформацію, що на нас чекає. Знаю, що вони так само пильнують за нами. Але з тим ставленням, яке є в хлопців – ми підготуємось до гри.

– До команди приєдналися доволі велика кількість новачків, багато гравців спрямованих на атаку. Охарактеризуйте їх футбольні якості, чим ці гравці будуть корисними «Поліссю»?
– За цими гравцями ми спостерігали і коли запрошували, ми чудово розуміли їх якості. Вони прибули в різному стані. Але якості в цих гравців дуже хороші: це і індивідуальна майстерність, і розуміння гри, і найголовніше – здатність до навчання. Вони слухають, вони стараються виконувати те, що ми від них вимагаємо.

Яссін Фортюне – це гравець, який може грати і ліворуч, і праворуч, і під нападником. Це гравець атакувального плану, з великим досвідом, з великою психологічною стійкістю. Коли він приїхав, то кондиції були не на рівні, але майстерність нікуди не поділась. Скажу, що за збірну Франції будь-якого віку просто так не грають.

Денис Ндукве – наш хлопець, який завжди був перед нашими очима, бо я бачив практично всі ігри «Звягеля», слідкував за ним. Хлопець дуже креативний, дуже хороша ліва нога, горить бажанням довести не тільки всім, але в першу чергу собі, що може грати на високому рівні. При правильному ставленні, а ставлення у нього правильне, думаю, в нього все має вийти. Він хоче забити перший м’яч і він його заб’є.

Що стосується Таллеса – ми прекрасно знаємо, що ця людина стала чемпіоном світу, це говорить про багато речей. Навіть потрапляння в збірну Бразилії – це складно, а він став в її складі чемпіоном світу. Він чудово розуміє футбол і в нього високий футбольний IQ. Теж потрібно трішки піднабрати, але працювати легко, бо для нього наші вимоги абсолютно не нові. Ще важко знайти взаємозв’язок з гравцями, але з кожним днем і з кожним тренуванням він його знаходить. Що ще «підкупає» – ігри іграми, це всього лише невеликий тест, а подобається, що дуже добре працює на тренуваннях.

Венделл приєднався трошки пізніше. Нам важливо привести його в правильні кондиції. Людина ще не грала на такому рівні в Україні. Добре виглядав за U19: забивав, видно його хороші вміння, ліву ногу. Йому також треба набрати форму, але техніка – бразильська. Потенціал в нього є, йому головне його розкрити, а ми постараємось допомогти.

Видно, що хлопці хочуть довести. У нас не грають прізвища, у нас не грають люди, які досягли чогось вчора. Збір – це початок з нуля. Тому конкуренція дуже висока і всі стараються довести, що вони не просто так знаходяться в нашій команді.

Отак в двох словах – дуже якісні гравці.

– Під час зборів «Полісся» працювало в режимі двох тренувань на день і провело чотири контрольних поєдинки. Які аспекти гри були в особливому фокусі тренерського штабу, враховуючи наявність новачків?
– Ми не звертали уваги більше на якийсь один аспект, крім перших днів, коли була загальна підготовка, потім – силова підготовка, швидкісно-силова, потім команда виходила на чисту швидкість. Так само в тактичному плані: ми пробували пресинг, колективний відбір, пресинг в середній зоні, пресинг на своїй половині. Хто вже давно в команді – ми згадали, новачки потрохи пояснюємо, показуємо багато відео, тому, можливо, їм трохи легше. Стараємось, щоб вони ці принципи вхопили якомога раніше. Працюємо паралельно над усіма компонентами, бо покращувати ще є багато чого. Я впевнений, що команда може грати ще краще.

Триває щоденна робота над усіма компонентами. Трохи пізніше ми будемо напрацьовувати стандарти. А зараз працюємо над усіма компонентами. Але не так, що трошки того, трошки того. Розроблена програма, яка знайома хлопцям. Наша задача – щоб гравці, виходячи на футбольне поле, розуміли, що від них вимагає тренерський штаб, а тренерський штаб – що в тій чи іншій ситуації буде робити гравець, плюс індивідуальна майстерність. Підкреслю – в рамках плану на гру людина демонструє свою індивідуальну майстерність. Індивідуально у нас хлопці дуже хороші і наше завдання якомога швидше інтегрувати їх в ті задачі, які ми їм ставимо. Мені подобаються творчі люди, мені не подобаються ремесленники. Я не можу сказати людині пробити в дев’ятку чи низом, але він повинен бути в тій точці, де ми просимо. Креатив я тільки вітаю, не повинні грати роботи. Коли грають роботи, за дві-три гри суперник зрозуміє, як проти нас грати. Тому з такими характеристиками і підбирали гравців, щоб були футбольні хлопці.

Завжди хочеться, щоб гравці засвоювали і інтегрувались якомога швидше. Поспішати не треба, але завжди хочеться. Ну, і я не знаю, як інші тренери, але я рідко буваю повністю задоволеним. Тому – непогано, але можна краще.

– Разом із основною командою на збір до Іспанії також вирушила команда U19. Для багатьох гравців Ваша присутність та присутність президента на тренуваннях та іграх була дуже важливою мотивацією. Деякі з гравців залучались до тренувань та спарингів основної команди. Чи можна сказати, що деякі молоді футболісти з’являтимуться в офіційних матчах чемпіонату?
– Почнемо з того, що команда U19 постійно перед нашими очима і ми щоденно спілкуємось з тренерським штабом. Але, чим відрізняється молодь від досвідчених гравців – нестабільність. Я не можу сказати, хто буде вже завтра в першій команді, але поганих футболістів там немає. Бо у нас тут не команда аматорів. Якщо ми цих хлопців взяли і готуємо, то ми їх готуємо на перспективу і якщо не завтра, то післязавтра він зможе приєднатись до першої команди. Це наше молоде покоління, на яке ми дуже розраховуємо. Але тут – не найголовніше час, найголовніше – якість.

Так, як вони там працювали і як вони грали в футбол, і як вони боролись за футболку – я можу дати тільки позитивну оцінку. Вони – наші, вони – під контролем.

– Перед зборами було оголошено, що до тренерського штабу приєднались Владислав Огіря та Андрій Гітченко. Розкажіть, що входить в коло їх обов’язків і яка робота в штабі їм доручена?
– Вони члени нашого тренерського штабу, вони допомагають. Немає такого, що хтось відповідає лише за оборону. Вони лише починають, тому ті завдання, які я їм даю, вони з задоволенням виконують. Я їм в цьому допомагаю, як і колеги. Вони на початку свого шляху. Вони футбольні люди, тому ми і запропонували їм ці посади. Звісно, Андрій Гітченко може більше підказати по обороні, але ми обговорюємо усе перед тренуванням і він старається це донести в своїх розмовах.

Владислав Огіря – трохи більше граючий тренер. Він багато бере участі в тренуваннях, але цим ми досягаємо того, що він тренер всередині команди, на полі, і його підказки на тренуванні і те, як він показує, як потрібно до цього ставитись – на даний момент на нього вже дивляться, як на тренера і його слово – слово тренера. Але так само, якщо я попрошу Андрія Ігоровича стати захисником і пограти з атакуючими, то це ж не каже, що він працює лише над обороною.

Це тренери нашого спільного тренерського штабу і ми робимо все можливе, щоб вони якомога швидше забули в собі футболістів (чи зможуть – спірне питання), але поки їм це важко. Але вони звикають.

– По поверненню до України команда не збавляє обертів і футболісти працюють так само в режимі двох тренувань на день. Фінішний етап підготовки до відновлення УПЛ, яким він буде, що заплановано на ці два тижні до початку чемпіонату?
– Цей передзмагальний цикл міг відбуватись і за кордоном, але для адаптування ми переїхали додому. Усі цикли відрізняються одне від одного. Тут вже більше інтенсивності, тактики. Йде більше безпосередньої підготовки до матчу з «Рухом». Окрім того, ми ще зіграємо дві гри: з «Поліссям» 14 лютого та з «Лівим берегом» 17 лютого.

Згадуючи себе, як футболіста – це найприємніший цикл. Менше штанги, менше гантель, менше роботи без м’яча. Це не те, щоб більше футбольний етап, але підсвідомо ти вже дуже близько до офіційного чемпіонату. З’являється мотивація, з’являється не те, щоб легкість, але ноги набрались сил і вже встигають за твоїми думками. І футболісту приємно, що він щойно подумав і вже зробив це на полі. Тому нічого нового. Лише приїзд раніше для адаптації.