Україна

Прем'єр-ліга

Климчук: «Не люблю, коли мене називають українським Грілішем»

Нападник «Руха» Юрій Климчук став одним із найкращих гравців старту сезону. У чотирьох матчах УПЛ нападник львів'ян забив три голи та зробив два асисти. «Рух», у свою чергу, опинився в топ-3 турнірної таблиці, втративши лише два пункти у чотирьох матчах.

Сергій ТИЩЕНКО

2023-09-03 09:57


– Попри вдалий старт сезону, ви не потрапили навіть в розширену заявку збірної України на вересневі матчі проти Італії та Франції. Засмутилися?
– Ні. Це мотивація працювати далі та ще більше вдосконалюватися, щоб доводити свої амбіції грати за національну команду. Тому для мене це виклик, щоб стати ще кращим.

Всьому свій час. Я концентруюся на виступах за «Рух». Потрібно допомагати команді успішно виступати. Відчуваю, що можу ще прогресувати. У збірній грають найкращі. Тому є, до чого прагнути.

– Чи реально отримати виклик із «Руха» в національну команду?
– Я не вважаю, що може бути проблема в назві клубу. Тренер збірної України буде викликати тільки найкращих гравців, тих, хто заслужив на свій шанс. Тому у збірну можна потрапити із будь-якої команди. Потрібно тільки цього прагнути, багато працювати та ставати кожного дня кращим.

– Завдяки чому «Рух» видав такий вдалий старт сезону: у 4 матчах 10 очок?
– Добре провели міжсезоння. Дуже багато працювали на тренуваннях. Якогось секрету особливого немає. На мій погляд, це закономірний результат нашої роботи.

– Чи готові в цьому сезоні «жовто-чорні» боротися за високі місця?
– У нас завдання тільки одне – перемагати у кожному наступному матчі. А у кінці сезону вже будемо дивитися у турнірну таблицю. Зараз намагаємося не думати про місце в таблиці. Ще багато матчів попереду. Якісь висновки робити передчасно.

– «Рух» – наймолодша команда ліги. У складі дуже багато молодих гравців. Відчуваєте у 26 років додаткову відповідальність та роль лідера?
– Так, звичайно. Було декілька матчів, що я був найстаршим на полі. Це додає мотивації, потрібно підказувати, підтримувати хлопців, бути прикладом для інших.



– В чому особливість Віталія Пономарьова, як тренера?
– Він хоче, щоб ми кожен день прибавляли та прогресували. Він дуже сильний мотиватор.

– Які три головні риси наставника?
– Наполегливість, завжди стоїть на своєму, жага до перемог.

– Навесні команда перебувала в зоні стикових матчів. Що стало вирішальним фактором збереження місця в УПЛ?
– На кожен матч виходили перемагати. Вірили, що можемо залишитися в еліті. Психологічно хлопцям було важкувато, коли не було результату. Однак проблеми об'єднали колектив, зробили нас ментально сильнішими. Ми працювали та вірили, що зможемо залишитися в УПЛ на наступний сезон.

– Ви більшість часу в кар'єрі грали на позиції вінгера. Зараз стали форвардом. Не було проблеми зі зміною позиції?
– Завжди грав на фланзі атаки. Виникла потреба у форварді. Потрібно було закривати позицію. Потім вже пристосувався, набрався досвіду. Зараз вже подобається грати на вістрі. Для мене не проблема, на якій позиції грати в атаці.

Відповідальність в атаці доволі велика. Ти повинен реалізовувати свої моменти, яких багато ніколи не буде. Тому має бути концентрація на кожному епізоді.

– Проти кого із захисників було найважче грати в УПЛ?
– Про новий сезон говорити ще зарано, бо не так багато матчів зіграно. У минулому сезоні – проти колишнього захисника «Зорі» Максима Імерекова, який влітку поїхав грати до Греції. Дуже досвідчений, розумний оборонець, який вміє читати гру та обирати позицію.

– Вас називають «українським Грілішем». Як ви до цього ставитеся?
– Якщо чесно, то мені це не подобається. Я – український Юрій Климчук. Гріліш є в Англії. Якщо людям подобається, то нехай називають як хочуть. Для своїх близьких я – Юрій Климчук.

– Взагалі, на кого із гравців рівняєтеся?
– Приклад удосконалення – Кріштіану Роналду. Він зробив сам себе завдяки щоденній роботі. Але дуже сильно подобається Ліонель Мессі. Я завжди симпатизував «Барселоні». Аргентинець великий талант, не з нашої планети. Але приклад роботи над собою беру у португальця.

– Ви родом із Житомирщини, з невеликого села Рогачі. Наскільки важко було вибитися зі звичного українського села в професійний футбол?
– Дякую моїм батькам. З малечку ми поїхали жити під Київ у Бровари. Потім переїхали в столицю. Там батько привів мене у школу «Динамо». Потім був київський «Локомотив». Все пішло крок за кроком.

– Чому у вас не вийшло в «Динамо»?
– Не підійшов. Так буває у дитячому футболі. Був слабший за хлопців, які тоді грали за 1997 рік. Тренером цього року був Лень Юрій Олександрович

– Не було розчарування, що не змогли залишитися у «Динамо»?
– Життя продовжується. Ще більше хотілося тренуватися та грати у футбол. Особливо не засмутився.

– Певний час ви були без клубу після зникнення «Сталі» із Кам’янського. Не було розчарування у футболі?
– Була травма. «Сталь» припинила своє існування. Було важко знайти команду. Завжди хотів знайти себе у футболі. Дякую Григорію Петровичу Козловському, Леоніду Станіславовичу Кучуку, що дали шанс та повірили у мене. Разом ми пройшли непростий шлях із Першої ліги.

– Відчуваєте себе старожилом за 6 років перебування у «Руху»?
– Не хочеться про це думати взагалі. Старожилами чи легендами стають вже ближче до 40 років. Зараз просто хочеться грати у футбол та не думати про щось зайве.

– Влітку ви підписали новий контракт із «Рухом» на три роки. Вас все влаштовує у Львові, немає амбіцій грати у Європі?
– Я в дуже добрих відносинах з керівництвом клубу. Для мене «Рух» дуже багато зробив. Я просто так не можу піти. Якщо буде пропозиція, яка задовільнить керівників клубу «Рух», тоді, можливо, зміню команду. Для мене важливо, щоб клуб отримав хорошу компенсацію. А так є мотивація далі грати в УПЛ. Треба виходити на кожну гру та видавати максимум. Є куди прагнути мені та команді. Про майбутнє не хочеться думати.

– У вас агент із Німеччини Адам Петровський. Чому саме він?
– Я працюю із Демиденком Сергієм, він із Києва. Це мій тренер, був помічником наставника ще у «Локомотиві». Він зараз працює з Адамом, який має ліцензію агента. Ми з 12 років працюємо. Виходить, що пліч-о-пліч вже 14 років.

– Чи поступали пропозиції співпраці від більше статусних агентів?
– Спочатку були. Але немає в них сенсу. Я завжди тримаюся людей, з якими давно, яким довіряю. Нічого змінювати не збираюся

– Вас пов'язували з польськими командами. Насамперед із варшавською «Легією». Чи була пропозиція?
– Десь рік тому був інтерес. Але, схоже, без конкретики. Перемовин не було.

– Які чемпіонати імпонують найбільше?
– Дивлюся Англію. Зараз почав вже дивитися МЛС, коли туди перейшов Мессі.



– Який Юрій Климчук поза футбольним полем? Які у нього інтереси?
– Цікавить багато чого, але зараз концентруюся виключно на футболі. Люблю риболовлю із батьком, але він у Києві. З тренувань приходиш втомлений, потрібно відновлюватися.

– Яким ви себе бачите через 3-4 роки у футбольному плані?
– Не люблю дивитися вперед. Хочеш насмішити Бога, розкажи про свої плани. Все має бути поступово.


sport.ua