Україна

Прем'єр-ліга

Скрипник: «У футболі будь-яка дрібниця може зіграти вагому роль»

Головний тренер «Ворскли» Віктор Скрипник розповів про останні новини з табору полтавців, а також відреагував на останні події в німецькому футболі.

Олександр КАРПЕНКО

2023-09-14 12:36

«НЕ МОЖУ СКАЗАТИ, ЩО СУМУЮ ЗА РОМБОМ, АЛЕ ЧАС ЗМІНЮЄТЬСЯ І ВСІ ВЧАТЬСЯ, ДИВЛЯТЬСЯ ВПЕРЕД»

«Ворскла» пішла на паузу на збірні, вигравши три поєдинки поспіль. Як вам вдалося стабілізувати команду, яка в перших матчах була непереконливою?

– Якщо я буду зараз шукати причину, чому ми мали слабкий вигляд в іграх, де ми програли, то всі скажуть, що це все відмазки. У футболі будь-яка дрібниця може зіграти вагому роль.

Якщо ми порівняємо нинішній сезон і минулий, коли я починав тренувати
«Ворсклу», все так само починалося ні добре, ні погано. Пішли тоді всі іноземці, які відігравали визначальну роль. У другій половині чемпіонату колектив притерся, що дозволило нам видати божевільну серію без поразок і застрибнути в останній вагон єврокубків.

За три тижні паузи знову пішли хлопці, які вистрілили у нас: Вася Кравець, Сефері, Олійник. Саме вони визначали обличчя Ворскли зразка минулого сезону.

Я вважаю себе професійним тренером і я працюю на тих умовах, які є в клубі. При всьому моєму становищі я не маю права бити по столу кулаком і кричати: привезіть мені найкращих гравців!

Я знаю, в який час ми зараз граємо у футбол, становище України під час війни. Від цього я виходжу.
«Ворскла» не може просто дістати гроші і покласти на стіл, заплатити за хороших гравців і безболісно зайти в сезон. Повторюся, я не хочу це говорити, але я розумію, що сказане з моїх вуст звучатиме виправданням.

Після жеребкування журналісти і фахівці записали
«Ділу» в аутсайдери і ми будемо грати з «Дунайською Стредою». Коли я сів і подивився першу гру, я сказав, що грузини – команда, яка піднесе сюрприз. За структурою, за ігровими якостями, персоналіями «Діла» не поступалася ДАКу і перегравала «Ворсклу» в деяких компонентах.

Я допускаю, що в Грузії фінансові умови скромніші, але зараз у будь-якій країні є сильні клуби зі своєю інфраструктурою, філософією. На таку
«Ділу» ми й потрапили.

Першу гру видали на емоціях, забили переможний м'яч у кінцівці, заштовхали, забили. Але ми знали, що на нас чекає у матчі-відповіді. Я пояснював, що
«Ворскла» грає так, як вона може грати в цьому відрізку. Ми не вирізнялися якимось іскрометним футболом. Грали раціонально. Ми намагалися грати першим номером, де ми можемо. Але ми дуже часто йшли з поля ні з чим.

Подивіться, як ми грали три останні ігри. Дуже дисципліновано проти м'яча і намагалися більш ефективно зіграти попереду. Щоб з одного моменту виживати 100%. Це не від простого життя.

Ми на ходу перебудовуємося. Усім хочеться бачити в той футбол, який подобається і тобі, і вболівальникам. За три тижні міжсезоння гру ти ніяк не поставиш.

– Коли ви зрозуміли для себе, що стався перелом?

– У кожній грі я вимагаю від своїх гравців грати на максимумі. Ми бачили, що після невдач
«Ворскла» повинна відштовхнутися від дна. Щось не виходить, якісь дурні рішення призводять до серйозних помилок. Є моменти, де вирішальну роль зіграли мікроепізоди. Ти терпиш, пропускаєш через себе 90 хвилин, а в наступній грі це приносить тобі дивіденди.

Із
«Вересом» забили швидко два, вигадали собі гол, стояли, трималися як могли. Далі розслаблятися було не можна, тому що всі розуміли, що «Чорноморець» міг вийти на чисте перше місце. Граючи з хорошим суперником твоя команда набуває більше впевненості, що вона ні в чому не поступається.

«Олександрії» торік ми програли (0:3) у першому колі 0:0 зіграли. Хотілося таку команду обіграти, хочеться цікаву. Всі говорять про «Ротаньбол» Намагаються грати у футбол. Це здорово.

– Зараз ви відійшли від «Вердербола», який свого часу знайшов відгук у серцях українських любителів футболу. За чотири роки вашої тренерської роботи в Україні ви стали більш прагматичним у своїх поглядах?

– Коли ти не тільки збоку дивишся, а зсередини розумієш ці принципи, це вже з тобою на все життя. Я не можу сказати, що сумую за ромбом, але час змінюється і всі вчаться, дивляться вперед, експериментують. Можливо, колись це знову буде актуальним.

«ПЕРШІ СИРЕНИ, ПОЧУТІ В УКРАЇНІ, БРАЗИЛЬЦІ
«ВОРСКЛИ» СПРИЙНЯЛИ З ПОСМІШКОЮ»

– За минуле літо
«Ворскла» істотно омолодилася. Наскільки вам важко знаходити баланс між розвитком футболіста і забезпечувати результат?

– У будь-якій команді є перспективні гравці, які шукають свій шанс. Тут хороші, амбітні хлопці. За 10 років роботи у Вердері з молодими командами вже розумієш, що одними молодими не витягнеш усю дистанцію.

Молодь зациклена на гравцях, які уособлюють твій клуб, багато беруть від старших хлопців, наслідують і все в такому плані. Кожен молодий пацан має свій характер. Ось ці характери мають стати на рейки клубу і його вимогам, які ми всі хочемо. А не поманили гривнею і хлопець втік.

Я завжди радий, коли
«Ворскла» представлена гравцями в різних збірних, а провідні гравці йдуть на підвищення за хороші гроші. Як показує приклад Діми Різника, хлопець розвинувся, став лідером найкращим і його викупив хороший солідний клуб.

Я гордий працювати на Україну в складний період її історії. Доводити самому собі, що твоя робота чогось варта навіть у таких реаліях. Дуже складно, але дуже цікаво.

– Як умовили молодих бразильців приїхати до Полтави?

– Ми намагаємося завжди пояснювати ситуацію, яка відбувається в Україні. В інших командах буває, що приїжджає футболіст, потренувався, подивився і поїхав.

Це позитивні люди зі своїм світоглядом. Спілкуємося, намагаємося саморозвивати. Незважаючи на мовний бар'єр, у хлопців є розуміння футболу. Ми тільки вдячні тим хлопцям, які наважилися спробувати свої сили в Україні. Той-таки Кане повернувся до Полтави і приносить користь
«Ворсклі».

– Що з Якубу? Невже Кане не зміг його переконати повернутися до Полтави?

– Якубу я ще не бачив, якщо чесно. Він має повернутися, але це залежить бюрократичних моментів. Візу українську отримати не так просто зараз. Дай бог, щоб він повернувся в Україну в хорошій формі, щоб ми розраховували на нього з перших ігор.

– Якби всі новачки прийшли перед єврокубками, це могло допомогти уникнути вильоту від
«Діли»?

– Як ми знаємо, історія не знає умовного способу. Ми маємо те, що маємо. Сантана прийшов буквально за три дні до першої гри з «Ділою». Він одразу ж вийшов у старті.

Я радий, що обидва Тіагу добре адаптуються, чому сприяє хороший колектив, яким завжди славилася
«Ворскла». Із цим проблем у нас немає. Перші сирени, які хлопці почули в місті, вони трохи з посмішкою сприйняли.

«ІЗ КОРНІЄНКОМ СИТУАЦІЯ WIN-WIN ДЛЯ ОБОХ СТОРІН»

– Як виник варіант із запрошенням Віктора Корнієнка з
«Шахтаря»?

– Хороший лівоногий захисник зайвим точно не буде. На цій позиції в нас є Бацула, але він класно гратиме спереду.

Я добре знаю Вітю по
«Шахтарю». Коли з'явилася можливість взяти в оренду на рік, я був тільки за. Ситуація win-win для обох сторін. Вітя – місцевий хлопець. Він хотів до нас, а ми були не проти його бачити у себе.

– Віктор двічі в кар'єрі рвав хрести. Вас це не насторожувало?

– Ми обережно на це дивимося. Коли є якесь перенавантаження або високоінтенсивні вправи, ми прибираємо його з поля, щоб не допустити рецидиву і допомогти йому знову грати у футбол на топ-рівні.

– У бесіді з моїм колегою ви обмовилися, що хотіли посилитися в кожну лінію. Наскільки ви задоволені трансферною кампанією
«Ворскли»?

– Це оптимальне бажання будь-якого тренера, починаючи від «Ворскли» і закінчуючи «Реалом» із «Барселоною». Ми танцюємо від того, що ми маємо. Якщо я зараз буду крутити обличчям, це буде неправильно по відношенню до тих хлопців, які з нами працюють. Якщо я буду говорити: так, я всім задоволений – з мене спитають за результат.

Я – професійний тренер, який зробить усе від себе залежне і від гравців, щоб наприкінці чемпіонату ми були там, де нас хочуть бачити вболівальники. Завжди хочеться, щоб було якомога краще.

– Після матчів із
«Ділою» писали про інтерес до українського форварда команди з Горі Миколи Ковталюка. Що не зрослося?

– Коли ти бачиш гравця наживо, то двох ігор тобі достатньо, щоб скласти повне уявлення про нього. Ти не зможеш додати собі швидкості, як це можна зробити на відео, вибравши тільки найкраще.

Хороша координація, швидкість ухвалення рішень, гра під тиском – ось це для мене важливіше, ніж нарізки з хайлайтами голів і передач. Ковталюк – іншого плану нападник, ніж Степанюк.

«Ворсклі» не завадив би фактурний нападник, який міг боротися на другому поверсі для варіативності. Але щось, як завжди, не склалося. Чи то ми не встигли, чи то грузини не захотіли відпускати. Запитали – поки що ні. Можливо, взимку.

Хлопець добре себе проявив, забив свої голи. Доставляв нам чимало проблем.

– Продовжуєте стежити за Миколою?

– Коли тобі відмовляють, інтерес гасне. У тебе є повсякденна робота і ти перемикаєшся на основну роботу, є про що думати. Якщо дивитися все, що до тебе не прийшло, то просто треба сісти і тільки цим займатися.

«МЕНЕ ВЖЕ ОДРУЖИЛИ БЕЗ МЕНЕ СТІЛЬКИ РАЗІВ!
«ДИНАМО», «ДНІПРО-1», ЛНЗ»

– Наскільки
«Ворскла» була близька взимку до повернення Кулача?

– Рік тому про Кулача ніхто не міг згадати, тому що він не грав. Я допускаю, що в шорт-листах він був у нас, а пріоритетним варіантом був Сефері.

Взимку для
«Ворскли» пріоритетом було повернути Кане. Він стільки крові попив, працюючи в «Зорі». Проробили колосальну роботу, щоб Ібра був із нами. Як бачимо, старання були марними.

– Після провального старту сезону навколо вашої персони було багато чуток, починаючи від відставки і закінчуючи варіантами з іншими клубами. Де правда?

– Я із задоволенням вам відповім. Повірте! І 10% того, що писалося, не відповідає дійсності. Я приймаю це як належне, оскільки чутки і спекуляції у футболі йдуть із тобою рука об руку.

Мене вже одружили без мене стільки разів! Про
«Динамо» писали, «Дніпро-1». ЛНЗ – останнє. Буває прокидаюся, читаю про себе таке, що мені родичі дзвонять і запитують: Це правда? Я кажу: «Шкода, але ні» або «Слава богу, що ні».

Наш віце-президент Олег Вікторович виходив на публіку і говорив, що нічого і близько немає, про що писали. Люди живуть футболом і люблять його в нас. Хочуть сенсацію знайти. Я теж люблю сенсації. Коли про себе сенсації починаєш читати і дивуєшся. Я ніколи не злюся на це. Приймаю правила гри.

– У вас уже є розуміння, на що може претендувати
«Ворскла»?

– Я бачу, що ми можемо боротися за топ-5. Це буде вже добре. Будемо вище – буду тільки радий. «Ворскла», за всіх наших втрат, точно не стала гіршою. Я кажу це з упевненістю, тому що я знаю ті реалії, а не даю прогнозів, що пальцем у небо.

– Кримінальне переслідування почесного президента
«Ворскли» Костянтина Жеваго сильно вдарило по амбіціях клубу?

– У мене постійна комунікація з керівництвом клубу. Мене запевнили в тому, що увага клубу на тому ж рівні. Зрозуміло, що не в тому обсязі, як хотілося б усім, але те, що «Ворскла» не пропаде, а буде далі існувати і радувати вболівальників – це 100%.

– Вам оптимізму не позичати.

– Треба завжди дивитися з оптимізмом і я не просто так шапкозакидницькі промови штовхати. Я щодня бачу, з якими очима футболісти працюють на тренуваннях, віддаються в іграх.

Сили і можливості виконати поставлене завдання є. Говорити про більш високі цілі архіскладно, оскільки в нас дуже сильна конкуренція в УПЛ. Принаймні, ми докладемо всіх зусиль, щоб повторити досягнення минулого сезону.

«РОКИ ПОТИХЕНЬКУ БЕРУТЬ СВОЄ, АЛЕ ЧЕСНАКОВ ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЄТЬСЯ СИЛЬНИМ»

«Ворскла» перед паузою на збірні втратила Юрченка і Чеснакова через травми. Їхня втрата сильно позначається на грі команди?

– Якщо я буду в занепадницькому настрої акцентувати на цьому і шкодувати, це буде нечесно по відношенню до хлопців, які виходять на поле.

Атрактивні гравці цінуються тим, що можуть зробити різницю на полі. Юрченка я знаю давно. Травми – невід'ємна частина футболу. Шкода, коли хорошого гравця постійно дістають ушкодження. Суперник більше уваги приділяє і намагається вивести креативну одиницю з гри.

Якщо говорити про Чеснакова – роки потихеньку беруть своє. Він боєць і завжди повертається сильним. Я намагаюся не думати під час розборів гри, що ми програли через відсутність травмованих гравців. З іншого боку, є шанс у інших показати себе у всій красі, приносити користь
«Ворсклі».

На моєму досвіді було не раз, що гравець, який на початку сезону мало себе проявляв, потім набував упевненості і ставав лідером. Ми раді, коли всі гравці здорові, але не боїмося, коли випадають один-два гравці. У
«Ворсклі» підібралися гравці, які свою роботу роблять без втрати в якості.

«Ворскла» після паузи на збірні зіграє проти «Динамо». Пауза в УПЛ вам у плюс чи мінус пішла?

– Чесно сказати, краще б ми зіграли з «Динамо» до перерви. Я дуже люблю грати проти наших грандів. Особливо проти тренерів, які працюють системно. Ти дивишся і ти розумієш, що вони хочуть зробити на полі. Це ти можеш прочитати.

Дуже важливим є те, як команда себе почуває в матчдей. Ти бачиш, що в тебе вся обойма в строю, очі горять. Усі готові. Дивишся на суперника – там приїхали зі збірної, там втомлені. Виходячи з цього ми будемо ухвалювати рішення.

Я відчув, що ми знайшли себе і ця пауза десь іде в мінус. Хлопці своїм ставленням до роботи заслужили трохи перевести подих, провести кілька днів із рідними. Потім ти в невіданні перебуваєш. Ти втрачаєш ритм, живеш цими іграми. Для травмованих хлопців більше часу на відновлення.

«КОЛИ Я ЗАКІНЧУВАВ З ФУТБОЛОМ, ФРІНГС, БАУМАНН, БОРОВСКІ ТА КЛОЗЕ ЖИЛИ МРІЄЮ СТАТИ ЧЕМПІОНАМИ СВІТУ ВДОМА»

– За час нашої бесіди Німецький футбольний союз (DFB) прибрав Хансі Фліка з посади головного тренера збірної Німеччини. Для вас це стало сюрпризом, знаючи їхню внутрішню кухню?

– Я здивований відставкою Фліка зараз, а не після ЧС у Катарі. Я знаю, як німці ревно ставляться до регалій усіх збірних. Для них дуже важливо бути завжди в топі.

Коли на тебе не тисне результат, ти приїжджаєш у збірну, розуміючи, що ти вже на Євро і немає мотивації викладатися в тестшпілі. Вивіска хороша, але тієї машини, яку всі знають, її немає.

– Що зламалося у німецької машини?

У нинішньої збірної Німеччини немає такого пієтету, що за дев'ять місяців у твоїй країні пройде Євро, і ти – один із головних претендентів на перемогу. Ти цим не живеш.

Я пам'ятаю, як за кілька років до ЧС-2006, як нагрівався ажіотаж. Я закінчив із футболом у 2004 році, а вже тоді Торстен Фрінгс, Франк Бауманн, Тім Боровскі, Міро жили цією подією, уявляючи себе частиною Бундестім. Вони мріяли стати чемпіонами у себе вдома.

Зараз це не так. Без вогника. Вони грають у хороших командах, викладаються по-максимуму у своїх клубах, а в іграх за збірну такого немає. Конкуренції як такої немає. Кожен розуміє, що ігровий час йому забезпечено. Гравець, який незадоволений тим, що не грає, не прагне довести на тренуваннях своє право грати в старті. Мені здається, що там така атмосфера зараз.

– Чому не прибрали Фліка після Мундіалю?

– Через повагу до регалій Фліка в адміністративній роботі та його успіхи з
«Баварією». Німці дуже сильно заморочуються над своїм іміджем, а цією відставкою DFB проявив слабкість у ситуації, що склалася.

Це буде великий струс для гравців. Я впевнений, що директор збірної Руді Феллер та інші чиновники піднімуть так пресу на вуха, що мало не здасться.

Раніше збірна Німеччини була машиною із забивання голів, тиснула, не випускала суперника за центр поля з першої і до останньої гри. А тут з'явилися тікі-таки, контроль м'яча.

Німці ніколи не соромляться вчитися в інших, коли іспанський стиль став домінуючим. Вони зрозуміли, куди рухається футбол і за рахунок цього змогли домогтися перемоги на ЧС-2014. Тоді на перший план вийшли гравці профайлу Озіла і Гюндогана. Ті ж Сане і Гнабрі. Маленькі, верткі, дуже швидкі. Катарський чемпіонат показав, що це вже перестало працювати.

– Призначення Юліана Нагельсманна – питання вирішене? Чи зроблять ставку на досвідченого фахівця?

– У кожної партії, яка пропонуватиме свого кандидата, будуть свої аргументи. Є партія
«Баварії», партія «Дортмунда». За регіонами. Південь, можна сказати, аристократи («Гоффенхайм», «Аугбсбург», «Баварія»).

– А яка з них найвпливовіша?

– Рейн-Вестфалія (
«Кельн», «Шальке», «Гладбах», «Дортмунд», «Бохум», - прим.).

– З цього напрошується висновок, що у Нагельсманна є хороше лобі, незважаючи на досвід роботи на Сході?

– Схід не так котирується, а
«Лейпциг» ненавидять у всій Німеччині зі зрозумілих причин. Нагельсманн зробив кар'єру на Півдні, але його скандальний відхід із «Баварії» трохи вдарив по репутації. Я схиляюся до того, що буде він призначений.

– Чому не іноземець?

– Там дуже важливе знання мови, насамперед. Часу не так багато до Євро залишилося. Потрібна та людина, яка зсередини знає німецький футбол, гравців знає. У цих аспектах перевага у Нагельсманна.

– Яке завдання стоятиме перед новим тренером збірної Німеччини?

– Повернути психологію переможця. Об'єднати навколо мети стати чемпіонами у своїй країні, а не просто вийти з групи і добре зіграти, продати себе у великий клуб. Мені цікаво буде поспостерігати за розвитком подій.

– Призначення капітаном Бундестім Ілкая Гюндогана – політичне рішення чи він заслужив своєю грою?

– Не можу сказати впевнено. Може прийти новий тренер, а гравці самі потім виберуть собі капітана. Кімміх не володіє лідерськими якостями. Ведений, якщо так можна сказати.

Якщо ви пам'ятаєте час ковіду, Кімміх був одним із тих, хто не вакцинувався через свої переконання, виплачуючи шалені штрафи по півмільйона або скільки там. У вболівальників будуть питання, чому ми повинні вболівати за того, хто плює на думку інших? У німецькому суспільстві не дуже вітаються прояви его наперекір інтересам більшості.

«РАЗ ІТАЛІЯ НЕ ПОТРАПИЛА НА МУНДІАЛЬ, ЧОМУ Б ЇЙ НЕ ПРОЛЕТІТИ ПОВЗ ІЩЕ ОДИН КРУПНИЙ ТУРНІР?»

– Добре знайомий вам за
«Вердером» Ніклас Фюлькруг був проданий у «Боруссію» (Дортмунд) за 13 млн. Ви добре знаєте його шлях у футболі. На ваш погляд, Бремен міг виручити більше за найкращого бомбардира Бундесліги?

– У німецькому футболі немає нападника зараз. Своїх немає. Я Нікласа пам'ятаю більше на милицях, ніж коли він грав. І він своєю працею заслужив пограти в клубі, який до останнього боровся за чемпіонство.

«Вердер» – клуб, що живе за коштами. Ти можеш взяти в кредит рівно стільки, скільки ти заробив спортом. Ти не можеш перекредитуватися в іншому банку. Це там заборонено.

Можливо, після ЧС-2022 можна було більше виручити за Нікласа, особливо, коли його взяли в збірну. Хотіли продати в Англію його, але там своїх кадрів вистачає. Йому вже не 27-28. В основному беруть молодих.

– Навіщо
«Дортмунду» 30-річний нападник, який видав один хороший сезон?

– Доступна ціна, гравець збірної, після відходу Модеста в Аллера немає конкуренції, починається Ліга чемпіонів. Усі пазли склалися.

– Є у
«Вердері» життя після Фюлькруга?

– Там усі мріють про повернення старих часів, але всі живуть у своїх реаліях. Криза 2008-го, потім стадіон перебудовували. Потихеньку ти стаєш командою, де вже кожне євро на рахунку.

На першому місці стоїть клуб, потім уже все інше. Клубу треба гроші – вони продадуть. Продали Фюлькруга, але на його місце може прийти хтось кращий.

– За час паузи збірні України провели два поєдинки кваліфікації ЄВРО-2024 проти Англії (1:1) та Італії (1:2). Які враження залишила після себе команда Сергія Реброва?

– Мене тішить те, що стало менше паніки, що чогось не вистачає. Про наш характер взагалі не треба говорити. Колектив із хорошою атмосферою, яка присутня в роздягальні, а помилки – це
частина процесу.

Я прокручую це в голові і на полі немає байдужих, як у тих же німців. Усі розуміють, заради кого вони виходять у синьо-жовтих футболках. Ми дуже засмучуємося, коли програємо, але тебе переповнює гордість, що навіть у непростий для нас час ми виходимо і доводимо свою спроможність.

З великим ентузіазмом чекаю наступних матчів збірної України. Є ще одна гра з італійцями. Раз вони не потрапили на ЧС, чому б їм не пролетіти повз ще один великий турнір.


sport-express.ua