Головний тренер «Металіста 1925» Віктор Скрипник прокоментував нічию у матчі проти «Оболоні» (1:1):

– Мені сподобалось, що як і у попередніх матчах ми продемонстрували характер, три гри поспіль зіграли внічию, хоча по ходу цих матчів програвали. Звичайно, хотілось обіграти вдома прямого конкурента. У нас свій чемпіонат – «Оболонь», «Верес», «Минай» та ми. Але вся боротьба ще попереду. Є над чим працювати, але характер вже у нас є і ви це самі бачите. Моменти були, як у нас, так і в «Оболоні», цікава гра була, але не для тренерів, для нас трошки така «інфарктна гра». Гра відкривається після голу, нам знову було потрібно себе ламати, бігти великими силами вперед. Я сподіваюсь, що колись ми будемо вести в рахунку і вже супернику треба буде щось робити. Подяка хлопцям, але, на жаль, не змогли порадувати наших уболівальників. Футбол – це футбол, уся боротьба ще попереду.

– З виходом на поле Червака змінилась гра, нам здалось чи ви змінили тактику?
– Я хотів, щоб Капінус зіграв на своїй позиції правого захисника, у нього є гарна подача, а Фарина перейшов на лівий фланг, бо він лівоногий і може зробити навіс. Такий був мій задум. Обираємо із того, що маємо. Хочеться краще, але маємо те, що маємо.

– Було помітно, що «Оболонь» за першої ліпшої нагоди б'є по воротах, чому ви цим компонентом не особливо користуєтесь?
– Хлопцю пощастило, приклався та забив красень гол. Ми теж намагались, багато ударів було заблоковано чи не влучали у площину. У перерві хлопці були злі, як і я, не задоволений перебігом подій на полі. Ми зрівняли рахунок, мали нагоди забити ще, мали шанси, як і у нашого суперника вони були. Була відкрита гра, певні гойдалки.

– А ви не питали у Імерекова, як він не влучив із декількох метрів?
– Зараз запитаю у роздягальні.

– Сьогодні був перший домашній матч «Металіста 1925» з вболівальниками, як вам?
– Я трошки заздрив, коли дивився вчора матч «Вереса» з «Дніпром-1» і чути було, як вболівальники підтримують команду. Для нас уболівальники на трибунах – це був приємний подарунок, інша атмосфера відразу, на жаль не змогли їх порадувати перемогою.