У цьому році український футбол буде вперше представлений на Олімпіаді. У розпал літа керована Русланом Ротанем олімпійська збірна України вирушить до Франції, де впродовж двох тижнів триватимуть змагання кращих спортсменів світу. Вже зараз думки тренерського штабу нашої команди пов’язані як з підготовкою, так і з формуванням її складу, де окрім футболістів відповідного віку мають право грати троє старших виконавців.

Хто саме ними стане – це буде остаточно визначатись пізніше, адже трохи раніше національна збірна України виступатиме у фінальній частині чемпіонату Європи-2024 у Німеччині. До того ж, у третій декаді липня зазвичай стартує чемпіонат України, та й триватимуть кваліфікаційні раунди єврокубкових турнірів.

Відтак постає питання: наскільки охоче йтимуть назустріч олімпійській збірній у клубах УПЛ, відпускаючи гравців на головні змагання чотирьохріччя?

Ось що думає з цього приводу тренер Володимир Єзерський, який не один рік працював разом з Ротанем у його штабі.

– Участь в Олімпійських Іграх – це знаменна подія для України, для її футбольної історії, – каже Єзерський. – Все ж таки вперше наша команда виборола право через чемпіонат Європи пробитися на Олімпіаду. Всі ми прекрасно усвідомлюємо значимість цього досягнення. Я впевнений, що кожен з футболістів хоче взяти участь в Олімпійських Іграх. Переконаний, що при належному підході до цього питання та при якісній підготовці наша команда може досягти не просто виходу з групи, а значно більшого.

Вважаю, що тренерському штабу та УАФ колегіально потрібно зробити так, щоб тих гравців, які відповідають рівню олімпійської збірної і яких хоче бачити Руслан Ротань та його асистенти, у їхніх клубах відпустили. Звичайно, у цьому питанні буде непросто, адже є національний чемпіонат та певні завдання щодо виступу в ньому у кожного з його учасників. Проте я все ж надіюсь, що геть усі представники наших клубів максимально проникнуться розумінням того, що відбувається.

Це історичний момент, знакова подія. Тому мало вірю в те, що знайдуться люди, які житимуть інтересами своїх команд, а не олімпійської збірної та України. Впевнений, що таких не буде, а тренери клубів УПЛ захочуть, щоб їхні представники представляли нашу державу на Олімпіаді. Це такий спортивний форум, який не забувається і, можливо, буває раз у житті.

Особисто я пригадую, коли у 1988 році проводились Олімпійські Ігри в Сеулі, збірна СРСР виборола там чемпіонське звання. Я тоді дивився матчі із величезним інтересом. Про це пам’ятають усі до цих пір – і самі збірники, і тренери, і футбольні функціонери, і вболівальники. І хоча то був Радянський Союз, це вже історія…

– На що може розраховувати олімпійська збірна України?
– У нас є всі можливості, щоб наша команда на чолі з Русланом Ротанем гідно зіграла на Іграх. У нього є досвід, зароблений зокрема і на чемпіонаті Європи у минулому році. Тепер треба лише добре підготуватися і, знову ж таки, щоб клуби пішли назустріч. Кожен тренер повинен не думати про якісь власні амбіції, а консолідуватись навколо інтересів як національної, молодіжної, так і олімпійської збірних. Повторюсь: це дуже відповідальна справа для нашої країни. Тим більше, у такий важкий час. Що ж стосується футболістів, то у кар’єрі кожного з них сам факт участі в Олімпіаді дорогого вартує. А якщо, дай Боже, ще й досягти якогось результату, то й поготів. Це вже історичний момент – як для гравців, так і для нашої збірної. Своєю відданою роботою хлопці заслужили право бути на Олімпіаді. Вони пройшли для цього непростий шлях.

– Попрацювавши з Ротанем і знаючи його погляди, як вважаєте: із якого кола кандидатів він вибиратиме до свого складу трьох гравців старшого віку?
– Це будуть ті футболісти, які відповідають його баченню футболу та моделі гри. Чи можуть ними бути гравці національної збірної? Так, можуть – чому ж ні? Якщо на ту чи іншу позицію потрібно буде підсилення і футболіст за своїми якостями влаштовує тренерський штаб, то такий обов’язково буде залучений до олімпійської команди.