Дорогий Олександре!

Щиро вітаю тебе з 30-річним ювілеєм, бажаю богатирського здоров’я, сил, наснаги, спортивного довголіття!

Знаю, що зараз твої головні думки – разом із рідним Херсоном, з нашими мужніми воїнами, які боронять Україну, з усіма співвітчизниками, які потерпають під час нинішньої жахливої війни.

Але у футболістів – свій фронт, свої важкі завдання, і ти безперечно – один із тих, хто вправно і відповідально виконує свій обов’язок на зеленому полі. Матч у Глазго, ця надважлива для всіх нас звитяга і безпосередньо твої активні дії – зайве підтвердження моїх слів.

Безкомпромісний, стрімкий, неспроможний діяти впівсили – таким ти був завжди, граючи за збірні, від юнацьких до національної. Таким ти був, коли розривав лівий та правий фланги у попередніх клубах, таким ти є і зараз, вже третій рік захищаючи кольори київського «Динамо».

Усіляких успіхів тобі й надалі! Щастя і благополуччя твоїй родині! І, звісно, миру всій нашій Батьківщині!

Ти, як справжній українець і як справжній динамівець, прекрасно знаєш, що наша спільна ціль – ПЕРЕМОГА.

З повагою,
Григорій СУРКІС