Так, незалежно від рахунку, вже сама поява киян на полі прирівнювалася до перемоги. Адже на батьківщині в більшості з них залишилися рідні та близькі, друзі, колеги. Й вони, й підопічні Ігоря Костюка невпинно слідкують за новинами з фронту, в свою чергу роблячи все для знищення підлого рашистського ворога, для торжества Правди.

Проте, звісно, наша команда прагнула порадувати співвітчизників і результатом, і яскравою грою. На це була спрямована підготовка, за якою пильно слідкував наставник першої команди Мірча Луческу. «Динамо» – вірить у якнайскорішу Перемогу та сподівається на відновлення футбольного процесу в Україні. Тож серед 19-річних, цілком імовірно, є ті, для кого нинішня ситуація може стати шансом підвищитися в ранзі.

На жаль для нас, уже від самого старту психологічний комфорт і функціональна перевага суперника далися в знаки. Атака правим флангом завершилася ударом Діого Кабрала в ближній кут. Голкіпер Руслан Нещерет, здавалося, все бачив, але завадити не зміг.

Епізод практично повторився на 28-й хвилині. Той-таки Кабрал, знову низом у «воротарський» кут – і 0:2. Це були далеко не всі слушні можливості португальців для взяття воріт. Біло-сині намагалися тримати удар і відповідати. Проте, до перерви, крім двох спроб вразити ціль після штрафних ударів, практично нічого не створили.  

Відпочинок пішов на користь динамівцям. Одна з перших їхніх атак після перерви призвела до порушення правил проти Назара Волошина та 11-метрового, холоднокровно реалізованого Володимиром Бражком.

Гол у відповідь наче додав киянам наснаги. Вони оволоділи ініціативою, вже воротареві «Спортінга» довелося попрацювати в поті чола: небезпечно били Діалло (двічі) та Близниченко. Другий удар сенегальця взагалі пройшов упритул із стійкою, але – повз ворота. Утім, і португальці на свої нагоди чатували. Активний Кабрал також був за кілька сантиметрів від хет-трику, поціливши в поперечину.

Чим ближче до фінального свистка, тим більше на перебігу подій позначався кращий ігровий тонус лісабонців, що відчувалося ледь не в кожному епізоді. Одного лише характеру не вистачило нашим хлопцям навіть для того, аби бодай зрівняти рахунок. Але вони заслуговують на похвалу та вдячність від усіх українців!

На цю гру, що стала таким собі містком у наше – без сумніву, переможне – повоєнне майбутнє, варто звернути увагу тренерському штабу збірної України. Команді Олександра Петракова на початку червня протистояти шотландцям у суперечці за путівку на світову першість. І цілеспрямовану підготовку до тієї дуелі треба розпочинати негайно...

ДИНАМО – СПОРТІНГ 1:2
Голи: Бражко, (49, з пенальті) – Кабрал (2, 28).
Динамо: Нещерет, Малиш, Боль, Дячук, Бенедюк, Бражко, Яцик, Царенко (Ель Хамліші, 88), Волошин (Горбач, 90), Діалло, Близниченко.
Спортінг: Каллаї, Естевеш, Ламбу, Р.Фернандеш, Назінью, Вейга, Ессугу, М.Фернандеш (Фелікс, 88), Кабрал, Рібейру (Шерміті, 63), Меніну (Діаш, 63).
Попередження: Боль, Волошин, Яцик, Діалло, Близниченко, Малиш – Р.Фернандеш.